Твої зелені очі вкрай замиті морем
І сонця світло ледве небо впізнає
Дивлячись на вже давно забуте слово
Вітром тихим берега торкнеться і піде
Твоя така розгублена дитячість
Коли невпевнено твоя рука пірне
За край і я забуду всі негоди
Забудемо усе те зле
Відчувши у грудях такі наївні поштовхи свободи
Залишаючи між нами тільки радість
І дивлячись вночі на зорі з тихим горем
Я буду згадувати твої зелені очі вкрай замиті морем
Твои зеленые глаза крайне замытые морем
И солнца свет чуть небо узнает
Несмотря на уже давно забытое слово
Ветром тихим берега коснется и пойдет
Твоя такая растерянная детскость
Когда неуверенно твоя рука пор не
За край и я забуду все невзгоды
Забудем все то плохо
Почувствовав в груди такие наивные толчки свободы
Оставляя между нами только радость
И несмотря ночью на звезды с тихим горем
Я буду вспоминать твои зеленые глаза крайне замытые морем
