Вовки вітрил торкаються гілок,
Якими пожирач дерев ласує.
Форньотові сини, додайте йому сил,
Хай вбивця Хальва голод свій втамує.
Хай швидше підкрадається його тепло,
Хай пригорнуть мене його долоні.
Обличчя дивиться туди, де гір чертог,
Обличчя з посмішкою, а не в смертнім стоні.
Я вмиюся убивцею дерев,
І одяг Сьорлі іскрами умию.
Від жару ран вогонь знов заблищить
І Відура ковпак я блиском вкрию.
До бурі криги листя човну бойового
Я знов готовий, й з гордістю прийду
На поле те, де кленів бойовища
У непогоді Грімніра знайду.
Із медом ріг я підійму, коли скінчиться бій,
Коли настане для застілля час.
І пролунає "Свідріре, дай перемогу тим,
Кого немає ще посеред нас!"
Sail wolves touch the branches,
What a tree eater eats.
Sons of Fornoth, give him strength,
Let the murderer Halva satisfy his hunger.
Let his warmth creep in faster,
Let his palms embrace me.
The face looks where the mountain hall,
A face with a smile, not a deathbed.
I wash with a tree killer,
And I wash Spurley's clothes with sparks.
From the heat of the wounds the fire will shine again
And I will cover the Vidura cap with glitter.
To the ice storm leaves the battleboat
I am ready again and I will come with pride
The field is where the battlefield maples
I will find Grimnir in bad weather.
With honey I will raise the horn when the battle is over,
When it's time for a feast.
And it sounds "Svidrire, give victory to those
There is no one else among us! "
