Те що було літом на полях Полтавщини
досі пам'ятають сільські похмурі жителі.
Ми тоді жадали гроші тринькать купами,
головами буйними міркували з хлопцями.
Треба дуже пізно, коли на небі темно все,
на полях колхозних, тих що біля озера
тирить помідори, вони там дуже ранії,
а тепер, у квітні, коштують як золото.
Було дуже темно, ми не вмикали фари,
разом з коренями кущі повиривали...
І айда додому, на старом Камазі,
через дві години проїхали те озеро...
Приспів:
Цілий Камаз зелених помідорів,
цілий Камаз, куди дівати їх?
Цілий Камаз, а нас же тільки троє,
куди дівати іх, куди дівати їх?
Те що була карта стороной попутана
ми прорахували коли вже били Мауса.
Вияснили з тугою, що він нічьо не тумкає
в показаннях компаса та просто в географії.
Розміри діяння в два футбольних поля,
люди помічали - гнівались і плакали,
але ми хлопці гордії - відповідати вміємо
і через це назавжди, усі втікли до Києва.
Приспів
What was summer in the fields of Poltava
still remember the dark rural residents.
We then craved money trynkat piles,
heads violent talked with the guys.
It should be very late, when the sky is dark all
kolhoznyh the fields, of which the lake
tyrit tomatoes, they're too wound
and now, in April, are like gold.
It was dark, we did not enable lights,
together with the roots of bushes povyryvaly ...
And Aida home on the old Volvo,
two hours passed that lake ...
Chorus:
A Kamaz green tomatoes,
a Kamaz, where to put them?
A Volvo, but we also only three,
where to put IX, where to put them?
The fact that the map was storonoy poputana
We figured when it beat Mouse.
With anguish have found that it is not night of tumkaye
in the testimony of a compass and geography.
Dimensions act as two football fields,
people noticed - wrath and cried,
but we are proud guys - able to respond
and through it all, all fled to Kyiv.
Chorus
