Текст песни Grey Graff - відстань

Ховаєш свої очі, і думати не хочеш
Палиш поглядом по-стінах, порожньо постійно
В надії чекаєш, немов пулю підхопиш
Відстань перевіряє на витривалість, самих стійких
А ти чекаєш, чекаєш, не знаючи нічого
На відстані, відчуваючи кожен твій подих
Клятви, слова, уже не грають ролі
Коли з часом розумієш, ми ледь знайомі
Серед перехожих шукаю знайоме обличчя
Її немає, тільки сотні похожих
Я повернусь, піду, туди де тиша
Задумаюсь на хвилинку, що вже прожите
Залишились досі: емоції, привички
Дістану фотографії із пильної полички
Я правда, загубився в собі
Без тебе, безкінченні дні
Відстань - розлучає долі
Коли проснешся сам, неначе в неволі
Так міцно, прижмись в обійми
Я намалюю крила, щоб назад прилетіла
Відстань - розлучає долі
Коли проснешся сам, неначе в неволі
Так міцно, прижмись в обійми
Я намалюю крила, щоб назад прилетіла
Так довго минає день, довжиною в вічність
Ми віч-на-віч, через монітори
Немов камінь з душі, тепер - я спокійний
Я з тобою, крізь кілометри кордонів
Я не сплю ночами, переживаю постійно
Немов лещатами притиснули до стін
Кому потрібні сльози, через недорозуміння
Розмазана туш твоя, і мокре обличчя
Для тебе мій світ на чорно-білому фоні
А я в агонії, корчусь від болю
Скажи просто, чому? Ми ледь знайомі
У всьому виною - не відома відстань
Тут все уже не так, як було раніше
Кашель замінює вже привичну тишу
Я обміняв нерви, на забуті почуття
Почуй мене, ти все моє життя
Відстань - розлучає долі
Коли проснешся сам, неначе в неволі
Так міцно, прижмись в обійми
Я намалюю крила, щоб назад прилетіла
Відстань - розлучає долі
Коли проснешся сам, неначе в неволі
Так міцно, прижмись в обійми
Я намалюю крила, щоб назад прилетіла

You hide your eyes and don't want to think
You look away at the walls, empty constantly
In the hope you wait like a bullet to pick up
Distance checks for endurance, the most stable
And you wait, you wait, knowing nothing
At a distance, feeling your every breath
Oaths, words, no longer play a role
When you understand over time, we are barely familiar
Among passers-by I look for a familiar face
There are none, only hundreds of others
I will return, go, where there is silence
I will think for a moment that you have already lived
There are still: emotions, habits
Distana photos from a dust shelf
I really am lost in myself
Without you, endless days
Distance separates fates
When you wake up alone, you are in captivity
So firm, hold on to your arms
I'll draw the wings to fly back
Distance separates fates
When you wake up alone, you are in captivity
So firm, hold on to your arms
I'll draw the wings to fly back
So long is the day, long into eternity
We are face to face, through monitors
Like a stone from the soul, now - I'm calm
I'm with you, across miles of borders
I do not sleep at night, I worry constantly
As if they were pressed against the walls with a vice
Who needs tears because of misunderstanding
Your ink is smeared and your face is wet
For you, my world is on a black and white background
And I'm in agony, writhing in pain
Just say why? We are barely familiar
In all the fault - the distance is not known
Everything is not as it used to be
Cough replaces the usual silence
I exchanged nerves for forgotten feelings
Hear me, you are my whole life
Distance separates fates
When you wake up alone, you are in captivity
So firm, hold on to your arms
I'll draw the wings to fly back
Distance separates fates
When you wake up alone, you are in captivity
So firm, hold on to your arms
I'll draw the wings to fly back