Текст песни Guff Rick - Love Story

Я просто запропунував їй відкрити пиво,
А перед тим місяць дивився на неї красиву
Боявся підійти просто…
Здавалось вона особлива, а я так проти неї – відносно
Але чорт з ним! Я ж не мала дитина:
“Привіт, мене звати Тарас”, “Привіт, мене Христина”
Слово за словом міміка губ і жести тіла
Ну знаєш як то буває – тут все зрозуміло
Почали зустрічатись – вона ж така мовчазлива
Я ще тоді не розумів що в тому її сила
В мене ж росли крила, я вже літав так високо
Оглянувся, а в мене шикарна кобіта під боком
І все пучком, з”їздили в гори з друзями
Вона ж просто з дівчини стала моєю музою
Ми жили не напрягаючись, любові віддаючись
І як не крути все було зашибісь
Та мене бісить то, що в кожному кіно
Має бути продовження, і в нас було воно
Буває став зі сну, а так назад хочеш
Але дорога закрита, бо ти розплющив очі

Не вистачало нервів, не вистачало часу
Щоб було щось між нами добре перестати квасити
Потрібно, перестати нити, розкидатися словами
Нами треба займатись, а не битись кулаками
Давай казати прямо – не обхідними шляхами
Бо не для того будували ми стосунки місяцями
Плями від образ тяжіли над нами
А ми, карами-ранили одне одного у серце прямо
І все так само, вже сірі будні набридли,
Кафешки людні набридли, а ми просто звикли
Я так люблю запах твого волосся
І знаєш, звик до нього, як би там не було, що би не стряслося
Мені не можна без тебе, я не протяну довго
Я повторяв це, та бачив шо слова припали порохом
Дивився на неї і бачив її рани
Я би спинив кров, та на руках кайдани

А ДЕ Ж ІСТИНА І В ЧОМУ ЧИЯ ВИНА
ЧОМУ ЕМОЦІЇ НАС ТЯГНУТЬ ДВОХ ДО ДНА

Був другий місяць як ми не разом
І третій місяць від тоді як почалися всі образи
Життя зовсім не казка, я не її герой
Всю біль, що була в мені вперто змивав алкоголем
Справа не в болі зрештою, і не в пляшці пива
Справа у тому, що без неї був я не щасливий
Вона проходила мимо, очі дивилися в низ
А я терпів ігнор, гордість, інші капризи
Тихо котився до низу, може і я в цьому винен
Що малював перед собою рожеві картини
А як невпинно минали години без неї
Я ж без неї, як таксикоман без клею
І це не Лав Сторі, це просто Лайф Сторі
І як ти швидко не біжи все ж не втічеш від долі
Якщо кохаєш відпусти, воно вернеться напевно
Я так не вірив афоризмам, виходить даремно.
Ми вже не разом, і слава богу, бо розому мало
Інколи чиниш не за серцем, а за чим попало
Але ж любов вона вічна, безсмертна по ідеї
І якщо так, я хочу в вічність відійти із нею

Я просто запропунував ей открыть пиво,
А перед тем месяц смотрел на нее красивую
Боялся подойти просто ...
Казалось она особенная, а я так против нее - относительно
Но черт с ним! Я же не маленький ребенок:
"Привет, меня зовут Тарас", "Привет, меня Кристина"
Слово за слово мимика губ и жесты тела
Ну знаешь как бывает - тут все понятно
Начали встречаться - она ​​такая молчалива
Я тогда еще не понимал что в том ее сила
У меня же росли крылья, я уже летал так высоко
Оглянулся, а у меня шикарная кобита под боком
И все пучком, с "ездили в горы с друзьями
Она просто с девушки стала моей музой
Мы жили не утруждая, любви отдаваясь
И как ни крути все было зашибись
Но меня бесит то, что в каждом кино
Должно быть продолжение, и у нас было оно
Бывает стал со сна, а так назад хочешь
Но дорога закрыта, ты открыл глаза

Не хватало нервов, не хватало времени
Чтобы было что-то между нами хорошо перестать квасить
Нужно, перестать ныть, разбрасываться словами
Нами надо заниматься, а не драться кулаками
Давай говорить прямо - не обходными путями
Потому что для того строили мы отношения месяцами
Пятна от образ тяготели над нами
А мы, карами-ранили друг друга в сердце прямо
И все так же, уже серые будни надоели,
Кафешки людные надоели, а мы просто привыкли
Я так люблю запах твоих волос
И знаешь, привык к нему, как бы то ни было, что бы ни стряслось
Мне нельзя без тебя, я не протянуть долго
Я повторял это, и видел шо слова пришлись порохом
Смотрел на нее и видел ее раны
Я бы остановил кровь, и на руках кандалы

А ГДЕ ЖЕ ИСТИНА И В ЧЕМ Чья вина
Почему ЭМОЦИИ нас тянет ДВУХ ДО ДНА

Был второй месяц как мы не вместе
И третий месяц с тех пор как начались все обиды
Жизнь совсем не сказка, я не ее герой
Всю боль, которая была во мне упорно смывал алкоголем
Дело не в боли в конце концов, и не в бутылке пива
Дело в том, что без нее я был не счастлив
Она проходила мимо, глаза смотрели в низ
А я терпел игнор, гордость, другие капризы
Тихо катился вниз, может и я в этом виноват
Что рисовал перед собой розовые картины
А как постоянно проходили часа без нее
Я без нее, как таксикоман без клея
И это не Лав Стори, это просто Лайф Стори
И как ты быстро не беги все же не втичеш от судьбы
Если любишь отпусти, оно вернется наверное
Я так не верил афоризмам, выходит зря.
Мы уже не вместе, и слава богу, потому розой мало
Иногда делаешь не по твоим, о чем попало
Но любовь она вечная, бессмертная по идее
И если так, я хочу в вечность отойти с ней