Знову, сидиш на самоті
Думаєш, що час втрачає сенс
Відірватись хочеш від землі
В голові лише дурні думки…
Зло, вже знає твої тріщіни
В гості ходить і веде униз.
Важко підійнятись із колін,
коли на душі несеш гріхи…
Де ж знайти стежину, шлях на землі?
Доля веде нас, а ми з тобою сліпі…
Хай все так тяжко, біль на душі
Ніколи не пізно себе віднайти
Чуєш, як сльози полились
Камінь на спині собі кладу
Вірю, що ти мені колись
Намалюєш сонце серед дощу
Можеш мовчати ще добу
Я мовчати теж з тобою люблю!
Може стане легше і тоді
наші очі знову заблищать
Де ж знайти стежину, шлях на землі?
Доля веде нас, а ми з тобою сліпі…
Хай все так тяжко, біль на душі
Ніколи не пізно себе віднайти
Опять же, сесть в одиночестве
Вы думаете, что время теряет смысл
Вы хотите оторваться от земли
В твоей голове есть только глупые мысли ...
Зло, уже знает твою аварию
Посещать и вести.
Трудно взобраться с колени,
Когда вы несете грехи в своей душе ...
Где найти путь, путь на земле?
Судьба ведет нас, и мы слепы с тобой ...
Пусть все так сильно, боль в душе
Никогда не поздно оказаться
Вы слышите, как залиты слезы
Камень на заднем плане, положив
Я верю, что ты когда -либо
Ты рисуешь солнце среди дождя
Вы можете молчать на день
Я тоже с тобой молчу!
Может стать легче, а затем
Наши глаза снова будут сиять
Где найти путь, путь на земле?
Судьба ведет нас, и мы слепы с тобой ...
Пусть все так сильно, боль в душе
Никогда не поздно оказаться
