БУТИ - це знову ковзнути рукою об стіг. / пам'ять про біле — мармурова колона у сірих
прожилках, / де жодного імені з того жття, / що вирувало в палаці. / розсипані між
торішнього листя каштани / потріскують у зеленім вогні. / я поминаю потемніле срібло
калюж, / я ступаю на вологий хідник / із пелюстками сутінку, / із синіми квітами
в щілинах. / бути... / це створювати нову реальність. / це знову бути самотнім.
Быть - это снова скользить рукой. / память белого - мраморная колонка в сером
Вены, / где не название с этого фестиваля, / которые взорвались во дворце. / разбросано между
Прошлогодние каштановые листья / трещины в зеленом огне. / Я помню самое темное серебро
Пудд, / я наступаю на влажный тротуар / с лепестками опухоли / с синими цветами
в трещинах. / быть ... / это создать новую реальность. / Это снова быть одиноким.