В мріях ти була завжди моя,
в мріях я завжди був твій.
Та часу течія, нестримна течія
змила сліди тих мрій в душі моїй.
Зникло наше бути чи не бути.
Ген за гори з журавлями одплило.
І тепер не знаю як забути
те, чого ніколи не було.
Щирий сміх торкався вуст твоїх,
щирий сміх як перший сніг.
Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг
Змести повік не зміг той перший сніг.
Зникло наше бути чи не бути.
Ген за гори з журавлями одплило.
І тепер не знаю як забути
те, чого ніколи не було.
В мріях ти була завжди моя,
в мріях я повік був твій.
Та часу течія, нестримна течія
Лишила давній біль в душі моїй.
Зникло наше бути чи не бути.
Ген за гори з журавлями одплило.
І тепер не знаю як забути
те, чого ніколи не було.
In dreams you were always mine,
in dreams I was always yours.
Yes, the current, the unrestrained flow
washed away the traces of those dreams in my soul.
Ours is gone or not to be.
The gene for mountains with cranes sailed away.
And now I don't know how to forget
something that has never been.
Sincere laughter touched your mouth,
sincere laughter as the first snow.
And days of unrestrained running, and days of unrestrained running
The first snow failed to change the ages.
Ours is gone or not to be.
The gene for mountains with cranes sailed away.
And now I don't know how to forget
something that has never been.
In dreams you were always mine,
I have been in your dreams forever.
Yes, the current, the unrestrained flow
Left a long-standing pain in my soul.
Ours is gone or not to be.
The gene for mountains with cranes sailed away.
And now I don't know how to forget
something that has never been.