чому, коли я лежу у тебе на грудях,
в мені таке відчуття музею.
великого приміщення з високими стелями.
і моє тіло цілком невагоме.
аж поки, не осягаю серце, -
воно п*ятитонне.
чому, коли я лежу у тебе на руці,
в мені таке відчуття жінки-богині,
я - ідол твоєї довіри.
я - скло, через яке ти бачиш світ.
чому, коли я лежу у тебе на животі,
у мене щастям вскипає живіт.
у мене з усіх клітин - тепло.
чому раніше тебе не було?
Почему, когда я лежу на твоей груди,
У меня есть чувство музея.
Большая комната с высокими потолками.
И мое тело довольно невесомое.
Пока я не пойму своего сердца -
Это пять тонн.
Почему, когда я лежу в твоей руке,
во мне это чувство богини, богиня,
Я идол вашего доверия.
Я бокал, через который вы видите мир.
Почему, когда я лежу на твоем животе,
Мое счастье кипят живот.
У меня тепло всех клеток.
Почему ты раньше не?
