Згадуй про мене частіше!
Не лише коли холод.
Не тоді, коли стало гірше
І заморив спогадів голод.
Згадай мене, коли щасливий,
Коли проходжу світ стороною.
Не забувай мій погляд вразливий.
Він до країв наповнений тобою.
Згадай мене, як задивлятимешся в небо.
Коли та, інша, полонить усі думки.
Мені давно вже затишку не треба
У книзі, де намокли сторінки.
Нехай й живемо в ворогуючих світах,
Я, все ж, надіюсь, в тебе сонце яскравіше.
Воно тобі щоразу шепотітиме у снах
Щоб ти про мене згадував частіше.
Слова: Киричук Вікторія
Музика: Ілляшенко Олександр
Вспоминай обо мне чаще !
Не только когда холод.
Не тогда, когда стало хуже
И уморил воспоминаний голод.
Вспомни меня , когда счастлив ,
Когда прохожу мир стороной.
Не забывай мой взгляд уязвим.
Он до краев наполнен тобой .
Вспомни меня , как задивлятимешся в небо.
Когда та, другая , пленяет все мысли.
Мне давно уже уюта не надо
В книге , где намокли страницы.
Пусть и живем в враждующих мирах ,
Я , все же , надеюсь , у тебя солнце ярче.
Оно тебе каждый раз шептать во сне
Чтобы ты обо мне вспоминал чаще.
Слова: Киричук Виктория
Музыка: Ильяшенко Александр
