Я є, на дворі - весна,
Чарівно співають журавлі,
Прокинулась у мене здавна
Велика любов до землі.
Я здибав національне зерно,
Все є тепер для виросту плодів,
Я посаджу таке древо-о
З плодами синьо-жовтих кольорів.
Але то справа дуже непроста:
Земля моя то глина та пісок,
Без добрива нічого не росте,
Хіба, що буде коли колосок.
Чи буде на землі родючій приріст? -
Не довго я думав, бо йшов комуніст,
Його закопав, тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
А-а-а, я дечого не врахував,
Хоча маю дуже якісне зерно:
На чому посадив - те і дістав,
Вродило бо червоне знамено.
Воно ж таке величне та красне,
То я його порізав на шматки,
На довгу згадку своєму народу
Шматки роздав, як носові хустки.
Земля дарує радісне життя,
Доволі я вже добрива наклав.
Мій краю, в тебе ясне майбуття,
Не досить ще я сил тобі віддав.
Я, на дворе - весна,
Очаровательно поют журавли,
Проснулась у меня давно
Большая любовь к земле.
Я встретил национальное зерно,
Все есть теперь для вырасту плодов,
Я посажу такое древо о
С плодами сине-желтых цветов.
Но это дело очень непростое:
Земля моя то глина и песок,
Без удобрения ничего не растет,
Разве, что будет когда колосок.
Будет ли на земле плодородной прирост? -
Не долго я думал, потому что шел коммунист,
Его закопал, теперь будет в ней
Свой перегной, свой перегной.
А-а-а, я кое-чего не учел,
Хотя есть качественное зерно:
На чем посадил - то и получил,
Уродилось так красное знамя.
Оно же такое величественное и красное,
Я его порезал на куски,
На долгую память своему народу
Куски раздал, как носовые платки.
Земля дарит радостное жизни,
Довольно я уже удобрения наложил.
Мой края, у тебя ясное будущее,
Мало еще я сил тебе отдал.
