Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні.
вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
коли вона прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я.
Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,
її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,
чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,
і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.
Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.
Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.
Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.
Коли вона вимовляла "любов", я бачив кров на її зубах.
Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй нехай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
та спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.
Some people prefer consonants, some vocals.
She couldn't help but pay attention - she laughed in her sleep.
it bites into my skin so easily, not knowing it is mine.
when she wakes up, its good to know her name.
If she were to start reminiscing about each of her wounds,
her book would be just as successful as the Torah or the Koran,
men would read this amazing book, feeling guilty,
and would burn it in the squares of the capital before the war began.
But she woke up, and it was then.
She held on well to confessions, interrogations and court.
She said it was better to have a weapon in her hands than to cross her arms.
When she uttered "love", I saw blood on her teeth.
Keep it, angels, take it under the wing light.
Tell her to stay calm when she is in the next peak,
let him return my manuscripts, my silver and my fuel,
and ask her if she remembers me at all.
