Ніч така, Господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Небо глибоке, засіяне зорями, –
Що то за Божа краса!
Перлами-зорями попід тополями
Стелиться срібна роса.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Змочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках занесу.
This night , Lord, moon , star ,
Clearly, though needle assembly,
Go forth, kohanaya , heavy work ,
Although the grove for a minute !
Vkupochtsi sit here in Kalina,
And lord of lords, I am !
Look , my rybonko - silver wave
Spreading the field fog.
Deep sky , dotted with stars -
What is the beauty of God !
Pearl poplars under the stars
Spreading silver dew.
You do not be dismayed that their nizhenky
Soak in cold dew,
I you , my dear , until hatynonky
Carry himself on his hands .
