Тоді здавалось, що то був останній раз,
І поміж нами сотні миль й не час.
Я так хотіла, твій погляд ловила,
Але все було, як уві сні і все проти нас.
Не кажу прощай тобі,
Над морем повний місяць в далині,
Я не кажу прощай тобі,
Над хвилями не згаснуть вогні.
Не кажу прощай тобі,
Знаю, ти чекаєш в далині,
Я не кажу прощай тобі,
Моя любов зі мною в мені.
Тоді здавалось, що земля пливе з-під ніг,
І я не встояла, і ти не зміг.
Я так хотіла вдягнути крила,
Обіймати навколо світ з висоти орбіт.
Не кажу прощай тобі,
Над морем повний місяць в далині,
Я не кажу прощай тобі,
Над хвилями не згаснуть вогні.
Не кажу прощай тобі,
Знаю, ти чекаєш в далині,
Я не кажу прощай тобі,
Моя любов зі мною в мені.
Тогда это казалось в последний раз,
И между нами сотни миль, а не время.
Я так хотел, твое мнение ловило,
Но все было как во сне и все против нас.
Не прощайся с тобой,
Над моря полны луны в долине,
Я не попрощаюсь с тобой,
Огни не будут выйти на волны.
Не прощайся с тобой,
Знаю, что ты ждешь в долине,
Я не попрощаюсь с тобой,
Моя любовь со мной во мне.
Тогда казалось, что земля плыла из -под его ног,
И я не сопротивлялся, и ты не мог.
Я хотел надеть крылья, так,
Обнять по всему миру с высоты орбит.
Не прощайся с тобой,
Над моря полны луны в долине,
Я не попрощаюсь с тобой,
Огни не будут выйти на волны.
Не прощайся с тобой,
Знаю, что ты ждешь в долине,
Я не попрощаюсь с тобой,
Моя любовь со мной во мне.
