Вночі самотня йду
Примарою прозорою,
Одразу шлях знайду
Серед зірок і пороху
Торкаючись небес,
Іду ногами босими.
Побачу світ увесь,
І вранці зникну з росами.
Приспів
Я привид, примара,
Блукати вночі – моя кара.
А вранішня зоря
Візьме холодне тіло
І мертвою рукою
Покладе у могилу
Приречена, німа,
Спокутую провину.
Століттями сама,
В самотності застигну.
Приспів (2)
Я иду одиноко ночью
Призрак прозрачный,
Я сразу найду путь
Среди звезд и пороха
Трогательный рай,
Я иду босиком.
Я увижу мир, все,
И утром я исчезню с росой.
хор
Я призрак, призрак,
Блуждание ночью - мое наказание.
И утренняя звезда
Займет холодное тело
И мертвая рука
Он положит в могилу
Обречен, немые,
Я искупление вины.
На протяжении веков,
В одиночестве замороженного.
Припев (2)