твій біль нікого не хвилює,
і стогін твій для всіх глухий,
і крик твій жоден не почує,
Бо кожен біль тамує свій.
Ти зуби стиснеш до знемоги,
І заховаєшся в пітьму.
Підеш, не знаючи дороги,
Впадеш на мляву мілину...
Твій біль клубком застигне в горлі -
жалю не жди з сторонніх вуст,
І вуха їх, байдужі й горді,
Не зауважать серця хруст.
Впадеш сльозою льодяною,
в душі застигне каяття...
Зостав свій біль з самим собою...
Сховай в архів свого життя.
Впадеш сльозою льодяною,
в душі застигне каяття...
Розтав твій біль з самим тобою...
Сховай в архів свого життя.
Ваша боль никого не заботится,
и стон вашего для всех глухих,
и крик ваш никто не услышит,
Потому что каждая боль имеет свою.
Вы зубы сжимаются до истощения,
И я позабочусь о тьме.
Иди, не зная дороги,
Упадет в вялый камень ...
Ваша боль с клубом расстраивает в горле -
сожаление, а не двойственность с посторонними ртом,
И их уши, безразличные и гордые,
Не проверяйте сердце корочки.
Упадет с легким льдом,
В душе он разочарует ...
Зоза твоя боль с собой ...
Хранение в архиве его жизни.
Упадет с легким льдом,
В душе он разочарует ...
Положите свою боль больше всего ...
Хранение в архиве его жизни.
