З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку клала.
Ой, та чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Як піду я ввечері на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.
From the evening of anxiety until the morning
The embroidered girl embroidered.
Embroidered girl, embroidered,
Black and red thread was laid.
Oh, and that black thread is suffering,
And the red thread is love.
Therefore, the black thread was often torn,
And the red thread was easy to send.
When I go out for a party in the evening,
Give a cute embroidery.
Take it, my falconer, and don't be angry,
You will carry her around her heart.
From the evening of anxiety until the morning
The embroidered girl embroidered.
Embroidered girl, embroidered,
In that embroidery soul invested.
