Доле моя, доле, де ж ти поділася.
Чи в гай полинула, чи в морі втонула.
В гай не полинула, в морі не втонула.
В лузі при дорозі на калину сіла.
Сіла на калину, а калина гнеться.
Коло мого серця угадина в‘єтса.
В‘єтса вона, в‘єтса, щось має сказати.
Було б не ходити, було б не любити.
Було б не ходити в зеленому гаю.
Було б не любити з далекого краю.
В далекому краї всі люди чужиє.
На характер добрі, й а на совість злиє.
Моя судьба, судьба, куда ты пошел.
Будь то роща или утонув в море.
Она не спала в роще, не тонула в море.
На лугу на дороге к Вибернуму сидел.
Я сидел на вибурне, и изгиб виберна.
Круг моего сердца - Угадин -Вийттс.
Вьевту, Веттс, есть что сказать.
Это не было бы ходить, это не будет любимо.
Это не будет ходить в зеленой роще.
Это не будет любимо от дальней земли.
На дальней земле все люди чужды.
Персонаж хорош, и совесть сливается.
