на годиннику 0:59…
а ти не онлайн,
ця ніч вже без тебе,
сиджу на кухні
читай «фрі тайм»,
і думаю про те,
для чого пишу?
кого цими рядками я пригощу?
моє сьогодні - вже «вчора»,
а все ж не до сну.
моє «тепер» - минуле.
мої думки – дурня.
та й між нами з тобою,
напевно, брехня.
війна світів, зірок, планет,
бурхливий океан емоцій,
можливо, це колись мине,
а ми просто прибавимо спецій,
і вже не треба нам
про стосунки лекцій.
бо в нас величенна купа колекцій:
безглуздих сварок,
зривів, депресій.
сумна…
нишком відводжу очі знову до преси…
тут лише стюардеси, принцеси,
а тобі потрібна я, майже поетеса.
то чому тепер між нами стреси?
що найбезглуздіше –
вже без інтересу…
(не відправлено –
вкажіть на конверті адресу).
на часах 0: 59 ...
а ты не онлайн,
эта ночь уже без тебя,
сижу на кухне
читай «фри тайм»,
и думаю о том,
для чего пишу?
кого этими строками я угощу?
мое сегодня - уже «вчера»,
а все же не до сна.
мое «теперь» - прошлое.
мои мысли - дурака.
и между нами с тобой,
наверное, ложь.
война миров, звезд, планет,
бушующий океан эмоций,
возможно, это когда пройдет,
а мы просто прибавить специй,
и уже не надо нам
об отношениях лекций.
потому что у нас огромнейшая куча коллекций:
бессмысленных ссор,
срывов, депрессий.
печальная ...
втихаря отвожу глаза снова к прессе ...
здесь только стюардессы, принцессы,
а тебе нужна я, почти поэтесса.
то почему теперь между нами стрессы?
что самое нелепое -
уже без интереса ...
(Не отправлен -
укажите на конверте адрес).
