В людини доля як зоря,
У кожного з нас власна,
Була зоря, скажи чия?
Була зоря і згасла.
А загорілася нова,
Хтось народився в світі,
І шелестить йому трава
І ранок сонцем світить.
Приспів:
Зоре, моя зіронько, як тебе пізнати,
Серед неба синього інших зір багато,
Зоре, моя зіронько, де ж тебе знайти,
Не ховайсь за хмарами, а світи-світи. (2)
Одна зоря лиш спалахне,
А інша довго в небі,
І щось тривожить знов мене,
Відгонить сни вишневі.
Сповза задума по лиці,
Як дві сльози поволі,
Бо вірю я в легенду цю
Про зорі і про долі.
Приспів
In humans the fate of the star,
Each of us own,
Was the star, whose say ?
It was dawn and went out .
A lit new,
Someone born in the world,
And it rustling grass
And the morning sun shines.
Chorus:
Star , my bright star , as you know ,
Among other blue sky vision lot
Star , my bright star , where do you find
Do not escape to the clouds , and the world - worlds. (2)
One only star flashes ,
And another long in the sky,
And again something bothers me
Return dreams of cherry .
Slid brooding on the face ,
As two tears slowly
Because I believe in this legend
On the dawn and of fate.
Chorus
