Золота й небесна жінка
В золотім небеснім місті,
В золотій своїй квартирі
Місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі
Ночувало нині сонце.
Приспів:
Ти прокинься завтра рано,
Запитай його "О, хто ти?".
Але він промовчить доти,
Доки ти не зрозумієш -
Він тобі наснився й потім
Ти його зліпила з глини.
Ти не мала половини,
Нині маєш і не радієш.
Золота й небесна жінка
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі
Прошепоче ніжні вісті.
Не про те, що ніч ліпила,
Своє щастя довгожданне,
А про глину, як причину,
Сну, безсоння і кохання.
Золотая и небесная женщина
В золотом небесном городе,
В золотой своей квартире
Месит глину, а не тесто.
Она радуется работе,
Она вспоминает о сне свой,
В ее тесной квартире
Ночевали сейчас солнце.
припев:
Ты проснись завтра рано,
Спроси его "О, кто ты?".
Но он промолчит до тех пор,
Пока ты не поймешь -
Он тебе приснился и затем
Ты его слепила из глины.
Ты не имела половины,
Сейчас имеешь и не радуешься.
Золотая и небесная женщина
В золотом и небесном городе,
В золотой своей квартире
Прошепчет нежные вести.
Не о том, что ночь лепила,
Свое счастье долгожданное,
А о глине, как причину,
Сна, бессонница и любви.
