А вже років 200, як Козак в неволі
Понад Дніпром ходить, викликає долю:
- Гей, вийди доле, із води.
Визволь мене, серденько, із біди.
- Не вийду, Козаче, не вийду, соколе,
І рада б я вийти, та й сама в неволі.
Гей, у неволі, у ярмі,
Під Московським караулом, у тюрмі.
- Гетьмане Богдане, нерозумний сину,
Занапастив військо, ще й свою країну.
Гей, занапастив, зруйнував,
Бо в голові розуму мало мав.
And 200 years as Kozak in captivity
Over the Dnieper goes , is destiny:
- Hey , come Dole, with water.
Deliver me , my dear, the afflicted .
- Do not go out , Cossack , I will not go , falcons,
And I'm glad to get out , and indeed in captivity.
Hey, in captivity , the yoke ,
In Moscow the guards in prison.
- Bohdan silly son,
Corrupted army, even their country.
Hey, ruined , destroyed ,
For a little crazy in the head had.
