«Під маркою Івана Яковича»
Італійська народна пісня
Сеї ночі в дві години
Я почула плач великий,
Се був плач Павла Гулельмо.
Бравий той Павло Гулельмо,
Тяжко ранений у битві,
Промовля до своїх друзів:
“Ой, прошу вас, браття й друзі,
Ой прошу вас та благаю,
Викопліть мені могилу,
Так широку, як глибоку!
“На вершку ж могили тої
Проробіть мале віконце,
У яке б покласти можна
Все моє вояцьке вбрання.
“А в ногах могили тої
Ви повісьте мою зброю!
Потім напишіть листочок,
Дайте вістку моїй ненці.
“Нехай ненька добре дбає,
Своїх волосків нитками
Хай мені сорочку вшиє,
Кров’ю з кінців своїх пальців
Хай її вона гаптує,
“А з очей своїх сльозами
Її випере начисто,
А огнем свойого серця
Хай потім її осушить
І пришле її до мене
Вітром свойого зітхання.
“Напишіть і моїй милій,
Хай миленька добре дбає,
Вишиє мені хустину
Кров’ю з кінців своїх пальців.
“А як замуж ще не вийшла,
Їй перекажіть від мене,
Хай на мене не чекає,
Собі мужа вибирає!
“А як буде йти до шлюбу,
Хай на площу озирнеться,
Там побачить моїх друзів,
Що муштруються рядами.
“І туди на мою пам’ять
Хай пішле одно зітхання,
І піде воно по церкві
Тихим гомоном до бога”.
Переклав Іван Франко
«Под маркой Ивана Яковлевича»
Итальянская народная песня
Этой ночью в 2:00
Я услышала плач,
Это был плач Павла Гулельмо.
Бравый то Павел Гулельмо,
Тяжело ранен в битве,
Промовля к своим друзьям:
"Ой, прошу вас, братья и друзья,
Ой прошу вас и умоляю,
Викоплить мне могилу,
Так широкую, как глубокую!
"На вершине же могилы той
Проделайте маленькое окошко,
В какое бы положить можно
Все мое воинское одеяние.
"А в ногах могилы той
Вы повесьте мое оружие!
Затем напишите листочек,
Дайте весть моей ненцы.
"Пусть мамочка хорошо заботится,
Своих волосков нитками
Пусть мне рубашку вшие,
Кровью из концов своих пальцев
Пусть ее она вышивает,
"А из глаз своих слезами
Ее вымыть начисто,
А огнем слуги сердца
Пусть потом ее осушит
И пришлет ее ко мне
Ветром слуги вздох.
"Напишите и моей милой,
Пусть миленькая хорошо заботится,
Вышьет мне платок
Кровью из концов своих пальцев.
"А как замуж еще не вышла,
Ей скажите от меня,
Пусть на меня не ждет,
Себе мужа избирает
"А как будет идти под венец,
Пусть на площадь оглянется,
Там увидит моих друзей,
Что муштруються рядами.
"И туда на мою память
Пусть пошлет равно вздох,
И пойдет оно по церкви
Тихим гомоном к богу ".
Перевел Иван Франко
