Ой на горі жито поміж осокою.
Чи не буде жалі матері за мною?
Чи не буде жалі матері за мно(ю)?
– Ой жаль, доню, буде, ще й сумне подвір’я.
Бо уже пропало все твоє весілля.
Бо уже пропало все твоє весі(лля).
– Ой грайте, музики, бийте, музиканти,
Бо я уєжаю від рідної мами.
Бо я уєжаю від рідної ма(ми).
Ой на горі жито, треба його жати.
Було б тобі мамо, заміж не давати.
Було б тобі мамо, заміж не дава(ти).
На горе рожь между осокой .
Не будет сожаления матери за мной ?
Не будет сожаления матери за мно (ю) ?
- Ой сожалению , доченька, будет еще и печальное двор.
Потому уже пропало все твоя свадьба .
Потому уже пропало все твое веси ( ль ) .
- Ой играйте , музыки , бейте , музыканты ,
Я уежаю от родной мамы .
Я уежаю родной я ( мы ) .
На горе рожь , надо его жать.
Было бы тебе мама , замуж не давать.
Было бы тебе мама , замуж не дава ( ти).
