Ой, дай Боже ж вечор,
Щоби повечоріло; на мойму же сер(е)деньку
Щоби повеселіло.
Ой, дай Боже ж вечор,
Щоби сонечко зайшло, й а моє же сер(е)денько
Та й до мене прийшло.
Ох, не так і до мене,
Як і до моєй кліті(?), то я його же пустю,
Щоби не чула маті.
Щоби маті же не чула,
Й а люді не зналі, що в нас із тобою
Та й не розлучалі.
Ой, яко впус(и)кала,
В лічко целувала. Ой, як випускала,
Плакала ридала.
Ой , дай Боже вечор ,
Чтобы повечорило ; на мойму же ср ( е) дням
Чтобы повеселело .
Ой , дай Боже вечор ,
Чтобы солнышко зашло , и а мое же ср ( е) Денько
И ко мне пришло .
Ох , не так ко мне ,
Как и в Моей клети (?), То я его же отпущу ,
Чтобы не слышала мате.
Чтобы мате же не слышала,
И а люди не знали, что у нас с тобой
Да и не разводили .
Ой , яко впусте (ы) кала ,
В личку целувала . Ой , как выпускала ,
Плакала рыдала .
