Горе й годі. В моєму лісі верховодять фарбовані лисі.
Вміло лисі ся скористали, що собаки на всіх брехали,
по курятниках невловимі, але ж ліс не курятник, -
у фарбі сила!
А щоб правити без напруги - з солов'я блять, фарбують папугу!
А була ж колись калинова, ця Ізопова мова, Ізопова мова,
та допоки мовчим як худоба, то й мова Езопа - і мова, і "зопа"...
Горе й годі. Папуги волають, що у лісі тепер як у Раю!
Аж дзьобають себе у груди! А лисим подобаються лисоблюди!
А мораль у байки цієї - не усім соловейкам теє...
Бо папузі, ну де правду діти, - зиму в лісі не пережити,
тож весна з-поміж інших справ, ще й покаже, хто де співав!
А допоки мовчим як худоба, то й мова Ізопа - і мова, і "зопа"...
Горе и один. В моем лесу есть окрашенный лысый.
Уложенный лысый использовал, что собаки на всех лгали,
куриными лифтами, но тот же лес не курица -
В краской силы!
И править без напряжения - от продаж ночных, покрасьте попугай!
И когда-то был Калинов, этот изопский язык, изопский язык,
И до тех пор, пока крупный рогатый скот, язык Esop - и язык, а "Popa" ...
Горе и один. Попугаи скажут, что в лесу сейчас как рая!
Спросите себя в твоей груди! И лысый любит леса!
И мораль в бассейне этого не все ночные сиденья ...
Потому что парня, хорошо, где правда - дети, - зима в лесу не выживает,
Так что весна среди других случаев покажет, кто пел!
И до тех пор, пока скот, то изопа - и язык, а "Popa" ...
