Казка
Сл. і муз. А.Василюка
1.Він на світі жив, правді вірно він завжди служив,
Честю він своєю дорожив, та нікого не любив.
Ні одна стріла серце вразити ще не змогла,
«Бо коханню вірити дарма» - це були його слова.
Приспів:
День за днем, за роком роки час несуть стрімкі потоки.
Знаю, кожному з нас закохатись прийде час.
І ніхто, ніхто не буде уникати стріл Амура,
І любов розтопить лід, залишає в серці слід.
2.Сталася біда, в серце влучила йому стріла,
Закохатися прийшла пора – тепла весняна пора.
І без всяких див взяв собі він раз – і полюбив,
Як же в світі він без неї жив, - сам собі він говорив.
Приспів.
Сказка
Сорта И мус. А. Василюк
1. В мире жил, правда верно он всегда служил,
Он удостоился чести, но никого не любил.
Сердце стрелы еще не было поражено,
«Потому что любовь верить в тщеславное» была его словами.
Припев:
День за днем, после года, время проходит быстрые потоки.
Я знаю, каждый из нас влюбится во времени.
И никто, никто не будет избежать стрел Амура,
И любовь растопит лед, листья в сердце.
2. Проблема, в сердце ударила его стрелой,
Пришло время влюбиться - теплое весеннее время.
И без каких -либо, кажется, когда -то забрать себя - и влюбился,
Как в мире он жил без нее, он говорил с собой.
Хор.
