Під гобеленом в зорянім саду,
Де солов'ї в мелодії купались,
Прощав ти навік любов свою,
А зорі в небі як завжди сміялись.
Пр.А зорі, зорі, вічно вам сія
І провіща комусь блакитним щастям.
І лиш зоря, одна зоря
Упала з неба і погасла.(2р)
Бо поспіша, хоч хвильку почекай,
хоч посміхнись до мене на прощання,
не зна тоді її не забувай,
і не тривож минулого кохання.
Пр.
Пішов на бій і загубився слід,
завмерли кроки на сувинній стежці ,
і на завжди лишивсь глибокий слід,
холодний лід на раненому серці.
Пр.
(Мовчи, мовчи, ні слова не кажи,
Бо кожне слово то болюча рана.
Хоч ти для мене зовсім не чужий
Та я для тебе більше не кохана.)
Пр.А зорі, зорі, вічно вам сіять
І провіщать комусь блакитне щастя.
І лиш моя, зоря ясна
Упала з неба і погасла.
Under the starry tapestry garden
Where nightingales tune in swimming,
Love you forever forgave his
And the stars in the sky as always laughing.
Pr.A stars, stars, eternally you siya
I declare someone a blue happiness.
And only the star, one star
Fallen from the sky and went out. (2p)
Because hurry, though wait a minute,
Smile even me goodbye,
knows it not then do not forget
and do not disturb last love.
Pr.
I went to a fight and lost track,
frozen steps suvynniy trail
and always remained a deep impression,
cold ice on the wounded heart.
Pr.
(Shut up, shut up, do not say a word,
For every word is a painful wound.
For thou for me is not a stranger
And for you I no longer loved.)
Pr.A stars, stars, forever you sow
I declare someone azure happiness.
And only my bright
Fallen from the sky and went out.
