БАЛАДА ПРО ЧЕРВОНИЙ МАК
Ой ударила куля
повстанця в чоло.
Колихнулося небо,
колихнулось село,
І у полі широкім
поміж квітів і трав —
Наче ясен високий,
стрілець той упав.
Як побачив це лихо
вітерець степовий,
Запитав його тихо:
“Чи ти, друже, живий?”
Та стрілець тому вітру
жодних слів не повів,
Тільки маком червоним
серед поля зацвів.
Ой скажи ще, вояче, —
чий ти муж, чий ти син?
Чому нині так плаче
за тобою Волинь?..
Та стрілець тому вітру
жодних слів не сказав,
Тільки маком червоним
серед поля зітхав.
Вітер знову питався:
“Чи у тебе є брат,
Звідкіля ти добрався
до високих Карпат?”
А стрілець тому вітру
жодних слів не повів —
Тільки маком червоним
по Вкраїні зацвів.
BALLAD ABOUT RED POPPY
Oh, the bullet hit
rebel in the forehead.
The sky shook,
the village swayed,
And in a wide field
between flowers and herbs -
Like a tall gum,
the archer fell.
As I saw this disaster
steppe breeze,
He asked him quietly:
"Are you alive, my friend?"
And the shooter of that wind
did not say a word,
Only red poppy
among the fields bloomed.
Oh tell me, soldier, -
whose husband are you, whose son are you?
Why is he crying so much now
for you Volyn? ..
And the shooter of that wind
didn't say a word
Only red poppy
in the middle of the field sighed.
The wind asked again:
“Do you have a brother,
Where did you come from?
to the high Carpathians? ”
A shooter to that wind
did not say a word -
Only red poppy
across Ukraine bloomed.
