Щодня відчуваю я, те як йде моє життя
Кожної секунди беззупинно.
Атоми молекули старять мене, роз'їдаючи уче на шляху
Та я не забув, про мрію свою.
Хочу літати до небес, далеко за небокрай,
Вільним падінням хочу вниз,
Щоб я відчував,
Те як вітер мене обійняв
Я також мріяв давно, залягти з рибами на дно
І щоб я міг дихати там.
Та чомусь я не пливу, зябрів на шиї не знайду.
Та без них я втону, я втону.
Я хочу плавати на дні, запам'ятати мокрі дні,
Так глубоко, щоб я відчував,
Те як тиск мене обійняв.
Так глубоко, щоб я відчував,
Те як тиск мене обійняв.
Every day I feel the way my life is going
Every second is continuous.
The molecule atoms age me, eating away at the pathways
But I did not forget about my dream.
I want to fly to heaven far beyond the sky,
I want a free fall down,
For me to feel
It's how the wind hugged me
I also dreamed for a long time, to lie with the fish on the bottom
And so I can breathe there.
But for some reason I do not swim, I will not find gills on my neck.
But without them I will sink, I will sink.
I want to swim at the bottom, remember the wet days,
So deep that I felt
That's how the pressure hugged me.
So deep that I felt
That's how the pressure hugged me.
