Ой, попід гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький.
Він на ніжку налягає,
Топірцем ся підпирає,
Аби Кути не минути,
До Космача й повернути.
До Космача та й до дзвінки,
До Штефанової жінки.
А чи будеш відчиняти,
Чи будем двері ламати?
Довбуш плечі підставляє,
Штефан в Довбуша стріляє!
Як поцілив в праве плече,
А з лівого кров ся тече.
А ви, хлопці, ви, молодці,
Візьміть мене на топорці.
Візьміть мене на топори,
Занесіть у Чорні гори,
В чорногору, в полонину,
Де родився - там загину.
Де родились батько й мати,
Там я буду помирати.
А ви, хлопці, бігом-бігом,
Замітає стежки снігом...
Ой, труба GAI Green
Ходьба Довбуш молодой.
Он на ноге позади,
Проникновение входит,
Если углы не ходят,
К пространству и возвращению.
Космос и звонить,
К Стефанской женщине.
Или открывать,
Будет ли перерыв двери?
Довбуш плеч заменяет,
Стефан в Довбушских побегах!
Как поцеловались в правом плече,
И от левой крови потоки.
А вы, ребята, вы молоды,
Возьми меня на тополю.
Возьми меня на вершины,
Установить в черных горах,
В Черногории, в долине,
Где родился - там будет погиб.
Где родились отец и мать,
Там я умру.
А вы, ребята, бегая,
Заменяет снежные тропы ...
