Якби ти вміла чудово грати на фортепіано,
Безупинно слухав би як граєш обов'язково.
Неважливо, що ставав би від цього п'яний,
Засинаючи мов під найніжнішу колискову.
Якби ти вміла реально майстерно шити,
Закритими очами населяти нитку в голку.
Я сидів би поряд, але з ротом відкритим.
Тим не менш, з мене було б мало толку.
Якби ти вміла правильно різати ковбасу,
Тонкими ломтиками накладати сир зверху.
Зробив би вигляд що одразу з'їм її всю,
Щоб недовго тримала тумбочки дверку.
Якби ти вміла робити ці і ще багато речей,
Щоразу одягаючи професійну гримасу.
Не знала б радості від звичайних качель,
І також й на мене зовсім не мала б часу.
Якби ти не вміла робити мене вразливим,
Якби ти не знала, чого так сильно бажаю.
Точно не став би моментально щасливим,
Побачивши очі твої в ранковій чашці чаю.
If you skillfully play the piano beautifully,
Continuously listening to a play required.
No matter what would become drunk from it,
Falling asleep as under gentle lullaby.
If you really knew how to skillfully stitching,
Closed eyes inhabit thread a needle.
I would sit side by side, but with his mouth open.
However, since I would be a little confusing.
If you know how to properly cut sausage
With its gentle lomtykamy impose cheese on top.
Did that would look just eat it all,
To briefly held dverku tables.
If you know how to do these things and many more,
Every professional putting grimace.
Would not know the joy of ordinary swing,
And as for me and would not time.
If you did not know how to make me vulnerable,
If you do not know why so much desire.
Just would not instantly happy,
Seeing your eyes in the morning cup of tea.
