Текст песни Milana - Зізнання у коханні

Ситуація мені взагалі не зрозуміла,
Ти мені друг, але серцю ти любимий.
Із тобою час летить немов секунди,
Я досі пам’ятаю на собі твої руки.
Хоча від хлопців немає відбою,
Але прокидатись хочу я лише з тобою.
І скоріш за все, ці рядки не почуєш ти,
Але в пам’яті моїй, залишишся назавжди.
Коли ти online, радіє моя душа,
Але ти не пишеш, от це біда.
Та спасибі, за телефонні дзвінки,
Від самоти, рятують лише вони.
І лише для тебе, на принципи я забила.
Адже ти справді для мене став любимий.
Та повір, це не дитячий сміх
Я хочу бути з тобою, не лише уві сні.

П-в (2 р.)
Боже, як мені це зробити,
Щоб ти нарешті почув мої молитви?,
І щоб він казав на мене не просто Танюша,
А я люблю тебе моя хороша.

І минає час, але дарма,
Не бачились з тобою, місяць, півтора,
Чим раз, тим більше закохуюсь у твій голос,
І от іще чучуть, і без нього я не зможу.
Ти став моїм наркотиком, нікотином,
Насолоджуюсь голосом твоїм, неначе димом
Але знаєш, це все не так,
Не хочу, щоб все було лише на словах
І заходячи на твою стіну.
Мрію, що кілька записів про себе знайду.
Так, я знаю, наївна я іще.
Але знаєш любов, - це святе.
Просто взяти і зізнатись, я не можу,
Був вже досвід такий, нехороший.
Наступаючи на одні і ті самі граблі
Можемо назавжди залишитись одні.

П-в (2р.)

За кохання повинні боротись обоє,
А не лише один із своєю головою.
Треба зробити там порядок
Сісти і поговорити, хіба ж це складно?
Як на мене, не важно, хто зробить перший крок,
Головне, щоб була взаємною ваша любов.
Закинь далеко гордість і принципи,
І тоді справді щасливим будеш ти.

Боже, спасибі за осіяння
Нарешті я зізналась у коханні,
І зробивши це не шкодую,
Адже разом повинні бути люди.

Ситуация мне вообще не поняла,
Ты мне друг, но сердцу ты любим.
С тобой время летит словно секунды,
Я до сих пор помню на себе твои руки.
Хотя от ребят нет отбоя,
Но просыпаться хочу только с тобой.
И скорее всего, эти строки не услышишь ты,
Но в памяти моей, останешься навсегда.
Когда ты online, радуется душа моя,
Но ты не пишешь, вот это беда.
И спасибо, за телефонные звонки,
От одиночества, спасают только они.
И только для тебя, на принципы я забила.
Ведь ты действительно для меня стал любим.
И поверь, это не детский смех
Я хочу быть с тобой, не только во сне.

П-в (2 г.)
Боже, как мне это сделать,
Чтобы ты наконец услышал мои молитвы ?,
И чтобы он говорил на меня не просто Танюша,
А я люблю тебя моя хорошая.

И проходит время, но напрасно,
Не виделись с тобой, месяц, полтора,
Чем раз, тем более влюбляюсь в твой голос,
И вот еще чучуть, и без него я не смогу.
Ты стал моим наркотиком, никотином,
Наслаждаюсь голосом твоим, словно дымом
Но знаешь, это все не так,
Не хочу, чтобы все было только на словах
И заходя на твою стену.
Мечтаю, что несколько записей о себе найду.
Да, я знаю, наивная я еще.
Но знаешь любовь - это святое.
Просто взять и признаться, я не могу,
Был уже опыт такой, нехороший.
Наступая на одни и те же грабли
Можем навсегда остаться одни.

П-в (2р.)

За любовь должны бороться оба,
А не только один со своей головой.
Надо сделать там порядок
Сесть и поговорить, разве это сложно?
Как по мне, не важно, кто сделает первый шаг,
Главное, чтобы была взаимной ваша любовь.
Закинь далеко гордость и принципы,
И тогда действительно счастливым будешь.

Боже, спасибо за осиянной
Наконец я призналась в любви,
И сделав это не жалею,
Ведь вместе должны быть люди.