Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.
Осенний день , осенний день , осенний !
В синий день , в синий день , в синий !
Осанна осени , в печаль! Осанна .
Неужели это осень , осень , о! - та же.
Последние астры навзничь залились болью.
Ген , ковер , сотканный из птиц , летит над полем.
Багдадский вор лето украл , багдадский вор .
И плачет корзину среди трав - нет мелодий .
