Осліплений сонячним сяйвом
І стомлений нібито загнаний звір
В пустелі самотнім і зайвим
Прокинусь незгодам на перекір!
Я знаю,я бачу , я чую
І є що сказати до неба мені.
Хай темрява душу врятує
А небо побачить страждання твоЇ!
Тільки небо пробачить тобі!
Тільки кров”ю змиєш гріхи
На що схожі твої страждання?
Які на смак твої бажання?
Що обереш для покарання?
Не допоможуть твої благання!
Піднявши руки до небес,не дочекаєшся чудес
Вигнанець долі,знову сам
Небо не вірить твоїм сльозам!
Встати з колін ти не посмів,не вистачає добрих слів
І серце вкрившись кригою
Ще б”ється в грудях,дихає!
Небо пробач,небо прости
І там дея,там будеш ти
Навіть могутнім буранам
Не знищити мощі й потужності скель
Твоїм отруєним ранам
Не витримать сонця і вітру дуель!
Приречений бути вигнанцем
Та блазнем охрещений ось твій тягар
Тебе називають повстанцем
Душа твоя тягнеться до чорних хмар...
Blinded by the sunshine
And the tired beast was chased
In the desert, lonely and superfluous
Wake up to the disagreement!
I know, I see, I hear
And there is something to say to heaven to me.
Let the darkness save the soul
And heaven will see your suffering!
Only heaven will forgive you!
Only blood will you wash away sins
What are your sufferings like?
What do you want to taste?
What do you choose for punishment?
Your pleas will not help!
Raising your hands to heaven, you do not expect miracles
The exile of fate, again himself
The sky does not believe your tears!
You have not dared to get up from your knees, there are not enough kind words
And the heart was covered with ice
Still busting in the chest, breathing!
The sky is sorry, the sky is forgiving
And there are some, there you will be
Even the mighty weeds
Do not destroy the power and power of the rocks
Your poisoned wounds
Will not withstand the sun and wind duel!
Doomed to be an exile
But the clown is baptized here is your burden
You are called a rebel
Your soul reaches out to the black clouds ...
