Текст песни Mykola Hnatiuk - Час рікою пливе

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
А впізнати тебе було важко.

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх без мене.

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не зів’яла.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що хтось плаче і гірко зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна,
Тільки знай, що тебе хтось кохає.

На своєму віку море сліз пролила
Море суму і море розлуки
Пролетіли літа і ти стала не та
Бо попалась нелюбові в руки

А у тебе є син, а у мене дочка,
Ох як схожі вони між собою,
То давай же ми їх об’єднаєм навік,
Коли нам не судилось з тобою.

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли.

The time of the river floats, as I met you,
When I met you, my bird,
For a long, long time I looked in vain,
It was difficult to recognize you.

You are tall, have blond hair,
Your eyes are sad, not cheerful,
And the mouth is no longer sweet, not sweet.
Tell me who kissed them without me.

How will you ever meet, hello smile,
Smile as you once smiled,
Although it's been years and we've become parents,
But our love did not fade.

How do you ever hear by your window,
That someone is crying and sighing bitterly,
Do not get up, do not labor, do not disturb your sleep,
Just know that someone loves you.

At its age, the sea of ​​tears was shed
Sea of ​​sadness and sea of ​​separation
Summer flew by and you didn't
Because they fell in love with their unloving ones

And you have a son and I have a daughter,
Oh how similar they are to each other,
So let's unite them forever,
When we were not in court with you.

White snow fell on the green meadows,
Where we often walked,
On the roads of winter we went in love,
Clear stars shone over us.