Текст песни matevoshchuk - клоуни

КЛОУНИ

Коли мені було чотири,
в наше смт. приїжджав цирк шапіто на колесах.
Мама ще казала: «Юр, давай підемо подивимось на
клоунів!»,
«Юр, подивись які веселі клоуни!».
«Кллоооуууниии» — повторював я, дивлячись на
розмальованого веселого чувака,
який дихав сміхом і перегаром,
який задихався перегаром і сміхом,
який колись помре усміхненим від цирозу печінки.
«Клооооууууниии» — повторював я — а потім виблював на нього всю місткість мого чотирирічного шлунку,
коли той взяв мене покатати на «ромашці».
«Клоооуууниии» — говорив я знервовано і зі злості
зламав виграний в тирі простий олівець та луснув дві червоні надувні кульки.
«Клоуни» — так звучала тема написання твору на
домашнє завдання з української мови,
за яке я отримав двійку, бо так і нічого не зміг написати.
Клоунів показували фільми та мультфільми на усіх
телевізорах,
а нові шапіто приїжджали до нас щоліта.
Клоуни дратували мене щороку намахуючи тупими
приколами на перше квітня.
«Клоуни!» — кричав тренер нашої ДЮСШ з футболу,
коли ми програли 5-1
на домашньому стадіоні якимось «заїжджим
аматорам».
«Клоуни!» — кричав він на тренуванні на наступний
день коли ми бігли за програш
«штрафні» десять кругів, ледве волочивши ноги.
«Куди ти лізеш, клоун!» — чулися слова прораба, коли я
впав з риштування на сьомій опорі дарницького мосту.
«Клоун» — говорила моя дівчина, коли я знов читав
«Маленьку» перед «серйозними» людьми.
Клоуни, пажі, коміки, арлекіни, циркачі,
дресирувальники, паяци, диваки, руді бездарі,
баламути, посміховиська,
джокери —
давилися сміхом і перегаром.
Перегаром і сміхом.

КЛОУНЫ

Когда мне было четыре,
в наше пгт. приезжал цирк шапито на колесах.
Мама еще говорила: «Юр, давай пойдем посмотрим на
клоунов »,
«Юр, посмотри какие веселые клоуны!».
«Кллоооууунииы» - повторял я, глядя на
раскрашенного веселого чувака,
который дышал смехом и перегаром,
который задыхался перегаром и смехом,
который когда-то умрет улыбающимся от цирроза печени.
«Клооооуууунииы» - повторял я - а потом вырвало на него всю емкость моего четырехлетнего желудка,
когда тот взял меня покатать на «ромашке».
«Клоооууунииы» - говорил я нервно и со злости
сломал выигранный в тире простой карандаш и лопнул две красные надувные шарики.
«Клоуны» - так звучала тема написать сочинение на
домашнее задание по украинскому языку,
за которое я получил двойку, потому что так и ничего не смог написать.
Клоунов показывали фильмы и мультфильмы на всех
телевизорах,
а новые шапито приезжали к нам каждое лето.
Клоуны раздражали меня каждый год намахуючы тупыми
приколами на первое апреля.
«Клоуны» - кричал тренер нашей ДЮСШ по футболу,
когда мы проиграли 5-1
на домашнем стадионе неким «заезжим
любителям ».
«Клоуны» - кричал он на тренировке на следующий
день когда мы бежали за проигрыш
«Штрафные» десять кругов, чуть волочившы ноги.
«Куда ты лезешь, клоун!» - слышались слова прораба, когда я
упал с лесов на седьмой опоре дарницкого моста.
«Клоун» - говорила моя девушка, когда я снова читал
«Маленькую» перед «серьезными» людьми.
Клоуны, пажи, комики, арлекины, циркачи,
дрессировщики, паяцы, чудаки, рыжие бездари,
смутьяны, посмешища,
джокеры -
давились смехом и перегаром.
Перегаром и смехом.