осінь не скінчилась досі
нічого нового не відбулося
ситуації, слова і жести
загубилися у тексті
день і ніч стерли ту межу
відчуваю ніби чую душу чужу
не розривай мій кордон
у моїй країні свій закон
тут немає корон
тут любов то є сон
і не кажи зайвих слів
прошу тебе я, не пиши віршів
сотні тисяч вогнів брехні
спалили все, що ти зумів подарувати мені
пояснень ніколи не вимагаю
аби ж я знала, що відчуваю
квіти в"януть, спогади зникають
та до тих очей все одно звикаю
день і ніч стерли ті зірки
що було солодким, стало гірким
autumn is not over yet
nothing new happened
situations, words and gestures
lost in the text
day and night erased that boundary
I feel as if I hear someone else's soul
do not break my border
in my country its own law
there are no crowns here
here love is a dream
and do not say unnecessary words
I beg you, do not write poetry
hundreds of thousands of lights lie
burned everything you managed to give me
I never demand explanations
so that I know how I feel
flowers fade, memories disappear
but I still get used to those eyes
day and night erased those stars
what was sweet became bitter
