Сьогодні вже не буде,так як було колись,
я тебе більше не знаю,ти пустий вже лист,
я тебе кохав,і був готовий на все,
але тепер не розумію,"Боже за що мені це?"
я завжди був тобі вірним,і завжди йшов проти всіх,
а ти була наче квітка,та не коштувала тих сліз,
що я пролив,коли вже не було сил,
тримати все у собі,коли вже я завис,
і я кричу у темряві"Пробач мене за все!"
але ти не моя уже ідея,і не мій Всесвіт,
і я тобою вже не хворий,я щасливий і все,
годі мені дзвонити й писати смс!
ми розійшлися,як розійшлися береги,
колись були ми рідні,тепер вже вороги,
та що це сталося з нами?і де подівся той світ,
в якому ми були разом,та проводжали Сонця захід,
і де поділась та мить,коли с тобою за руку,і нічого не треба,
нам удвох було добре,ми раділи як діти,
не знали куди радість подіти,ти все забула,
і все прогнала з серця геть,
а я усе зберіг,і моє серце палає...чому сталося так...я не знаю...
It won't be today, as it once was,
I don't know you anymore, you're already a blank letter,
I loved you and was ready for anything,
but now I don't understand, "God what is this for me?"
I have always been faithful to you and always went against everyone,
and you were like a flower, but it wasn't worth the tears,
that I shed when I was out of power,
to keep everything to myself when I'm already hung up,
and I cry out in the dark "Forgive me for everything!"
but you are no longer my idea and not my universe,
and I'm not sick anymore, I'm happy and everything,
no need to call me and write sms!
we parted as the shores parted,
we used to be relatives, now they are enemies,
and what happened to us? and where the world went,
where we were together and we were watching the Sunset,
and where did you go and the moment when your hand is with you and nothing is needed
we were both good, we were happy as children,
you didn't know where the joy of going was, you forgot everything,
and drove everything out of my heart,
and I kept everything, and my heart burns ... why it happened ... I don't know ...
