Розсипано зорями солі по небу
По чорному шляху та білим піском
Скажи мені, Діду, мені знати треба
Чумацьким чому називають його.
Чом серце стискає обіймами туги
Коли на одинці безодня і я
Проймає до п`ят, і тоді добре чути,
Щось хоче сказати та стогне земля
Приспів:
Історія роду
Наш зоряний шлях
У тебе як лінія долі
На лівій долоні.
Це прадіди наші,
Тому наша кров
Сльози і піт солоні.
Від самих Варяг аж у Греки дорогу
Своїми кістками мостили брати,
Померлих ховали, молилися Богу
І далі рушали, бо мусили йти.
Хтозна, чим дорогою доля зустріне,
Пірнач гайдамаки, татарська стріла.
Хтозна, чи заробить чумак копійчину,
Чи стрічку червону на роги вола.
Приспів
Де кроком останнім у вічність ступали,
Узбіччям трухлявіють чорні хрести.
А душі чумацькі до неба злітали
І досі зірками нам світять вони
Приспів
Scattered with stars of salt across the sky
Along the black path and white sand
Tell me, Santa, I need to know
Milky why they call it.
How the heart squeezes the arms of longing
When alone in the abyss and I
It pierces to the heels, and then it's good to hear
The earth wants to say something and groan
Refrain:
History of the genus
Our star path
You have a line of fate
On the left palm.
These are our great grandfathers,
Therefore our blood
Tears and sweat salty.
From the Varangians themselves to the Greeks the road
Brothers used to bind their bones,
The dead were buried, prayed to God
And they went on, because they had to go.
Who knows how far fate will meet,
Haydamak dungeon, Tatar arrow.
Who knows if a chum will earn a penny,
Or ribbon red on the horns of an ox.
Refrain
Where did the last step step into eternity,
Black crosses flutter along the roadside.
And the souls of the plague flew up to the sky
And still the stars shine on us
Refrain
