Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч булки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо у купочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить;
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках донесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло ж— ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
Nich yak mіsyachna , Zorian , clear,
It can be seen Hoch rolls zbiray ,
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
Let's sit down here in kupochtsі pid Kalina ,
I ² over pans pan !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Spreads in polі fog.
Guy charіvny , nіbi Promen vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleeps ;
Gene on strunkіy that visokіy osichinі
Leaves pestlivo tremtit .
Ty not lyakaysya scho nіzhenki bosії
Vmochish in cold dew :
I tell you , my dear, right up hatinonki
'll Carry himself on his hands .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat a little early vіtru ni , ni hmar ...
I prigornu you to svogo serdenka ,
A vono stick atoms glow.
