Знов зі Сходу грянув грім…
Знову блискавка у скелі
(Мов скелети в сяйві світла)
Потрапляє неминуче.
І різкі пориви вітру
Гонять хмари, гонять хвилі,
Що пливуть з-за виднокола,
Мов зриваючись із кручі.
І регоче, і клекоче,
І стучить в шальні там-тами,
І нестримними дощами
Розрива сухе повітря.
І бурлять шалені води,
Мов роздроблені краплями,
І ліхтар маяку світить,
Мов напівсліпий поводир
Між мороком й манівцями
Прокладає путь до суші,
Щоб забуті Богом душі
Не розтанули у бурі,
Не загинули у штормі,
Не зійшлися із крайнебом
Темним маревом дощів.
Again the East thundered…
Lightning in the rock again
(Like a skeleton in the glow of light)
It inevitably hits.
And sudden gusts of wind
Clouds chase, waves chase,
Floating from outside,
Like breaking off a cliff.
And it will say, and it will click,
And knocking on the craze there,
And the unstoppable rains
Breaking dry air.
And raging water rages,
Languages are broken by drops,
And the lighthouse light shines,
Like a half-blind guide
Between the gloom and the clutches
It paves the way to land,
To forget the soul of God
They didn't melt in the storm,
Not killed in the storm,
They did not agree with the extreme sky
A dark dream of rain.
