Кажеш, що хочеш побачитись зі мною,
Але ж ти тільки бавишся цією грою!
Твої очі то є смертельна зброя.
А я не можу з горя,
Я піду втоплюсь у морі.
Ти - Содом і ти - Гоморра.
Едуарду Соуту де Моура.
Португальський архітектор навмисне
В пісні про любов опинився
Він каже: «Іра, зупинися!»
Кажеш, що хочеш змінитися на краще,
Та зробити сміливий крок насправді важче,
Аніж казати, що твій час не настав ще.
Ти не приховуй силу, дій і говори сміливо,
Неочікуване диво,
Втамуй мене своєю зливою.
Можеш плакати і хвилюватись,
Будеш падати і підійматись
Права не маєш зупинятись!
Все!
Все я дихаю востаннє
Попелом того кохання.
Сором…. ой сором
Рік за роком нещасливі,
Ти зі мною був фальшивим,
Знаєш, все було можливо
Крок за кроком, шок за шоком, біль і спасіння
Аби кохав, аби не знав, що я надто сильна
Ой, сором…
Говоришь, что хочешь увидеться со мной,
Но ты только играешь этой игрой!
Твои глаза то есть смертельное оружие.
А я не могу с горя,
Я пойду топиться в море.
Ты - Содом и ты - Гоморра.
Соуту де Моура.
Португальский архитектор умышленно
В песне о любви оказался
Он говорит: «Ира, остановись!»
Говоришь, что хочешь измениться к лучшему,
И сделать смелый шаг самом деле труднее,
Чем говорить, что твое время не пришло еще.
Ты не скрывай силу, действий и говори смело,
Неожиданное чудо,
Утоли меня своей ливнем.
Можешь плакать и переживать,
Будешь падать и подниматься
Права не имеешь останавливаться!
Все!
Все я дышу раз
Пеплом той любви.
Стыд .... ой стыд
Год за годом несчастливы,
Ты со мной был фальшивым,
Знаешь, все было возможно
Шаг за шагом, шок за шоком, боль и спасения
Чтобы любил, чтобы не знал, что я слишком сильная
Ой, стыд ...
