На дахах мого міста
Не завжди видно небо,
А у вікнах, просто пустота.
Почуттів різні барви
Нам потрібні в уяві.
Підсолоджуює наше формальне життя.
Так в очах мало змісту.
Знеособлене місто.
Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене
Не блокуй менне
Не роби вигляд наче мене тут нема.
Непотрібність в питаннях.
Невідвертість в бажаннях
Все життя як формальне, абстрактне тремтіння буття
Світ існує в екрані.
Співчування по даним.
Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене.
Не блокуй мене.
Не роби вигляд наче мене тут нема.
On dahah direct mista
Zavzhdi not see the sky
And vіknah , just emptiness.
Colours of Pochuttіv rіznі
We potrіbnі in uyavі .
Pіdsolodzhuyuє our formal zhyttya .
So in the eyes of little zmіstu .
Zneosoblene Misto .
Vіrtualnіst long in our heads .
Not grass mene
Do not block menne
Not Robie viglyad nache mene here dumb .
Nepotrіbnіst in supply.
Nevіdvertіst in Bazhanov
All zhyttya yak formally abstract tremtіnnya Buttya
Svet іsnuє in ekranі .
Spіvchuvannya on danim .
Vіrtualnіst long in our heads .
Not grass mene .
Do not block mene .
Not Robie viglyad nache mene here dumb .
