Подих ночей зламає сотні мечей,
Подих ночей сховає сльози у долоні.
Безліч речей згорить в горнилі печей.
Сяйво очей втамує серце у полоні
Пригадай лиш те, що ти жива.
Пригадай, що слідом за зимою
Римою німою
Пролунають кольором слова,
Що чекали часу та весною
Розійшлись луною:
Згине ворог буття,
Переможе життя.
В світі людей серед катів і судей,
В світі людей на підвіконні облітає
Цвіт орхідей, не давши відповідей.
Світлом ідей цей світ весь всесвіт об’єднає.
Пригадай лиш те, що ти жива.
Пригадай, що слідом за зимою
Римою німою
Пролунають кольором слова,
Що чекали часу та весною
Розійшлись луною:
Згине ворог буття,
Переможе життя.
Дыхание ночей ломает сотни мечей,
Дыхание ночей скрывает слезы на ладони.
Многое будет гореть в плите.
Свечение глаз гасит сердце в неволе
Помните только то, что вы живы.
Помните это после зимы
Рифмовать тупой
Ездить по цвету слова,
Что ждал времени и весны
Рассеял луну:
Согнуть врага бытия,
Жизнь победит.
В мире людей среди палачей и судей,
В мире людей на подоконниках
Цвет орхидеи, не дающий ответов.
Этот мир объединит этот мир с светом идей.
Помните только то, что вы живы.
Помните это после зимы
Рифмовать тупой
Ездить по цвету слова,
Что ждал времени и весны
Рассеял луну:
Согнуть врага бытия,
Жизнь победит.
