Лиш година до світанку
Що віджене мою печаль
Все ще бачу твої очі
В яких вже згасла та іскра
Але ніколи не забуду
Погляд твій, твої слова
Сонцем стану... і полишу світ
Який тобі віддав
Врешті-решт спалю листи
Які ніколи не читав
Зруйнований я мушу жити
Життя віднині сам на сам
Лиш твоє сумне обличчя
Бачу в цей безлюдний час
Там, де колись лунала
Музика лише для нас
Одна хвилина до світанку
Що не віджене печаль
Чом я бачу твої очі?
Чому... запам'ятав?..
І... до смерті не забуду
Погляд той, що покохав
Сонцем стану, і тоді згорю
Сяючи... з-поза хмар
Just an hour before dawn
That will drive away my sadness
I can still see your eyes
In which the spark has already gone out
But I will never forget
Your look, your words
I will become the sun ... and I will leave the world
Which gave you
Eventually I will burn the letters
Which I have never read
I have to live ruined
Life is now alone
Only your sad face
I see in this deserted time
Where it once sounded
Music is just for us
One minute before dawn
That will not drive away sadness
Why do I see your eyes?
Why ... did you remember? ..
And ... I will not forget until death
The look is the one that fell in love
I will become the sun, and then I will burn
Shining ... out of the clouds
