Я не скажу, я не зможу
Так важко, що аж не в змозі.
Що сталось, з цим світом.
Де поділись ці всі іскри
Що ведуть людей, по цьому морі
Безкрайому Омену сліз і горя,
І я став, на краю пітьми
Протягнув, назустріч руку
Я пам'ятаю той час
коли ніхто не зраджував і не вбивав
коли людською цінністю була доброта
а наївність не вела до гробу
Заржавіли душі, пропали іскри
Земля здригнулась, та що ж робити
Цей світ став пеклом для тіла
Вогнем для душі, та списом для серця
Якщо ж, нам не судилось вижити на цій планеті
То зробим так, щоб ми могли назвати себе людьми
Вже не настане схід Сонця
Не пролунає дитячий сміх
так закінчиться наша історія
Наша історія
I will not say I can not
So difficult that even not.
What happened to this world.
Where happened to all these sparks
What are people in this sea
Omen endless tears and grief,
I was, at the edge of darkness
Stretched to meet the hand
I remember the time
when no one cheated and did not kill
when human value is kindness
but not naivety led to grave
Rusty souls lost spark
The earth shook, and what to do
This world has become hell for the body
The fire of the soul and the heart with a spear
If we are not destined to survive on this planet
So make sure that we could call themselves people
I do not come sunrise
Not hear children's laughter
so our story ends
Our history
