Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду.
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.
Слова ясні, лише мені відомі,
У бурмотіння скучне переллю,
Свою усмішку у холодній втомі
Бездумно, безголово утоплю.
І буду нерозумно обридати,
І недоречно скиглити чомусь,
Але, як треба буде заридати,
Я гомерично, тупо засміюсь.
Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду,
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.
Do not believe me, for I do not know how to lie,
Don't wait for me, because I will come anyway.
I will bring you my hope,
And I will give sadness and trouble.
The words are clear, only I know,
In the murmur of a dull overflow,
His smile in cold fatigue
Thoughtlessly, headlessly drown.
And I will be foolishly disgusted,
And it is inappropriate to whine for some reason,
But how to cry,
I laugh homerically, stupidly.
Do not believe me, for I do not know how to lie,
Don't wait for me, because I will come anyway,
I will bring you my hope,
And I will give sadness and trouble.
