Текст песни The Telnyuk Sisters - Жінка з цитринами

Западали шибки у мовчання і морок.
Ну кого під цю пору замислений сніг перестріне?..
Жінка мила під краном місяці і цитрини,
І сопів їй у спину чайник, самітній і хворий.
Перебирала цитрини — обережно, мов спомини.
Стуготіння плита голубими суцвіттями газу,
І гороло варення, розлите у співучі вази,
Сонцем пряним липневим, що у тілі щемить так оскомно.
Десь горталися вікна і двері , мов книги, —
А тут розпеклася до білого спіраль тишини в'юнка...
Намалюйте по пам'яті,
Намалюйте січневим снігом
Обличчя жінки, яка чекає дзвінка.
І озучте годинником, що невпинно хвилини губить,
Ці провалені в сутінь очі, німі і безвиразні,
Ці надламано-тонкі пальці в перстнях, немов у виразках,
Що об них так легко поранити губи,
Цей перебіг усмішок — мимобіжних, рваних, косих,
Настороженість рухів — повільних, зачаєних...
І цитрина до чаю,
І трошки одчаю —
Ну а так, поза тим, — то усе, як в усіх, як в усіх...
Вечоріли шибки, осяяні і печальні.
Ну кого під цю пору замислений сніг перестріне?
Жінка миє під краном місяці і цитрини,
І говорить їй в спину чайник, шепоче у спину чайник...

Западали стекла в молчание и мрак.
Ну кого под это время задумчивый снег встретит? ..
Мыла под краном месяца и лимона,
И сопел ей в спину чайник, одинокой и больной.
Перебирала лимона - осторожно, как воспоминания.
Стуготиння плита голубыми соцветиями газа,
И Гороль варенье, разлитое в певучие вазы,
Солнцем пряным июльским, что в теле щемит так оскомно.
Где горталися окна и двери, как книги, -
А здесь до белого накала дошла спираль тишины вьюнка ...
Нарисуйте по памяти,
Нарисуйте январским снегом
Лицо женщины, ждет звонка.
И озучте часами, постоянно минуты теряет,
Эти провалены в сумрак глаза, немые и безвиразни,
Эти надломила-тонкие пальцы в перстнях, как в язвах,
Что о них так легко ранить губы,
Этот ход улыбок - скрещивающихся, рваных, косых,
Настороженность движений - медленных, затаившихся ...
И лимон к чаю,
И немножко отчаяния -
Ну а так, кроме того, - это все, как у всех, как у всех ...
Вечерело стекла, озаренные и печальные.
Ну кого под это время задумчивый снег встретит?
Женщина моет под краном месяца и лимона,
И говорит ей в спину чайник, шепчет в спину чайник ...