Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...
В’яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...
So no one loved. Thousands of years later
only such love comes.
On such a day, spring blooms on earth
And the earth is cleared at dawn ..
She breathes quietly and easily into the blue,
stretches out his hands to the stars ...
On such a day, spring blooms on earth
and trembles with sweet flour ...
My heart is faint from happy eyes,
burning in the mist above me ...
Blood is spilled and flows through the veins,
as if it smells like quinoa ...
Hey, you, the stars are clear! .. Quiet moon! ..
Where have you seen more love? ..
I will break Orion's gold for her,
I am a poet of the working wound ...
So no one loved. Thousands of years later
only such love comes.
On such a day, spring blooms on earth
And the earth is cleared at dawn ..
She breathes quietly and easily into the blue,
stretches out his hands to the stars ...
On such a day, spring blooms on earth
and trembles with sweet flour ...
